- Директорам шкіл спільно із засновниками важливо поінформувати мешканців територіальної громади (листівки, батьківські групи у месенджерах, оголошення у місцях надання гуманітарної допомоги, органах місцевої влади, поліції) про те, що батьки школярів можуть звернутись до школи для продовження навчання.
- За можливості варто провести реєстрацію вимушено переміщених дітей (в тому числі онлайн), які можуть повернутися до навчання в тих громадах, в яких тимчасово перебувають.
- Відновлюючи навчання у дистанційному режимі директору варто вивчити спроможність закладу. Важливо підтримати вчителів своєї школи, вивчити ситуацію в колективі, психологічну готовність педагогів працювати з дітьми. Підтримати вчителів у цій ситуації, допомогти впоратись з стресом – важлива частина роботи директора.
- Вчителі, які вимушено переїхали із зони бойових дій, також можуть долучатися до освітнього процесу у школах тих громад, куди вони тимчасово переїхали. Це може бути як робота із дітьми громади, так і надання цим вчителям можливості скористатись приміщенням школи для роботи онлайн із своїми учнями.
- В умовах війни освітній процес важливо адаптувати так, щоб навчання не перевантажувало дітей та педагогів. Домашні завдання в умовах війни будуть недоречними.
- У першу чергу варто віддавати перевагу навчальним предметам, інтегрованим курсам, що мають релевантний в умовах війни контент, а також адаптувати програму з навчальних предметів, підбираючи теми, цікаві та корисні дітям сьогодні.
- Важливо залучати до освітнього процесу шкільного психолога, а якщо такого немає, – директору варто залучити психологів із громади (центрів професійного розвитку педагогічних працівників), які готові на волонтерських засадах допомагати дітям та вчителям. Спілкування з психологом індивідуально, або групові заняття допоможуть дітям і педагогам подолати стрес, а вимушено переселеним – також адаптуватись до нового середовища та почуватись у ньому більш комфортно.
- Школа як осередок, що сьогодні об’єднує дітей та вчителів з різноманітних регіонів, має створювати можливості для спілкування учням, зокрема, організовуючи гурткову роботу, волонтерські проєкти тощо.
|
|
|
ПОВЕДІНКА В ШКОЛІ
Увага! Діти на дорозі.
Шановні батьки! Звичайно, ви зайняті своїми справами, у вас багато турбот. І
всеж-таки... незважаючи на свої турботи, вічний поспіх, пам’ятайте про тих,
кому потрібна ваша допомога, порада, ваша опіка - про дітей.
Присвятіть окрему прогулянку правилам
переходу через дорогу: перевірте, чи правильно ваша дитина їх розуміє, чи вміє
використовувати ці знання в реальних дорожніх ситуаціях. Для цього потренуйтесь
разом переходити по пішохідному переходу через проїзну частину з однобічним і
двобічним рухом, через регульоване і нерегульоване перехрестя.
Пройдіть разом з дитиною по звичному
для нього маршруту в школу й назад. Поговоріть про те, чому дуже важливо ходити
однієї й тієї ж дорогою. Зверніть увагу дитини на всі небезпеки й приховані
"пастки", які можуть підстерігати її на шляху, продумайте маршрут
так, щоб він став більш безпечним.
Поради батькам
Намалюйте на папері своїй дитині маршрут,
яким він повинен іти в школу. Можна виконати малюнок у вигляді карти, тим самим
вносячи елемент гри. Пройдіть із дитиною по намальованому маршруту,
розповідаючи, яка небезпека може чекати школяра, через які перехрестя йти, які
світлофори горять для нього, звідки можуть зненацька виїхати автомобілі, по
яких ознаках розрізнити автомобілі, яким дозволяється рух на червоний сигнал
світлофора. Для дитини це перетворюється в захоплюючу гру, і велика ймовірність
того, що вона запам'ятає, як їй безпечно дійти до школи.
ДЛЯ БЕЗПЕЧНОГО ПЕРЕХОДУ ДІТЕЙ ЧЕРЕЗ ДОРОГУ
1. Спочатку знайти безпечне
місце для переходу.
Коментар: саме "знайти"! Головне - перейти не тільки "у встановленім місці" (не завжди поруч є
"зебра" або знак), а в місці відмінного огляду.
Не біля поворотів, з яких можуть вискочити автомобілі. Якнайдалі від стоячих
транспортних засобів і інших перешкод огляду.
2. Стій на тротуарі біля
узбіччя (проїзної частини).
Коментар: обов'язково " стій"! Завжди потрібна зупинка, пауза для
спостереження й оцінки обстановки. Ніколи не виходьте, не вибігайте "з ходу"!
3. Озирнись або прислухайся
- чи немає автомобілів.
Коментар: "озирнись", - поверни голову ліворуч і праворуч. Пам’ятай, що автомобіль може бути
ПРИХОВАНИЙ від пішохода.
4. Якщо бачиш автомобіль,
що наближається, дай йому проїхати. ЗНОВУ ПОДИВИСЯ ПО СТОРОНАХ.
5. Якщо поблизу немає
автомобілів - переходи дорогу під
прямим кутом. Немає поблизу - виходить, немає, що ні
наближаються, ні проїхали, ні стоять. НІЩО НЕ ЗАВАЖАЄ ОГЛЯДУ Й НЕ
ЗАГРОЖУЄ ЖИТТЮ.
6. Продовжуй уважно
дивитися й прислухатися, поки не перейдеш дорогу.
Коментар: дивитися по сторонах при переході треба неодноразово, адже ситуація
може змінитися: автомобіль, що рухається прямо, може зненацька повернути або в
нього можуть відмовити гальма.
Варто відзначити, що вивчення ПДР так само необхідне, як і вивчення
основних предметів (математики, української мови). Адже безпека життя наших
дітей важлива не менш показника їх інтелектуального розвитку і навіть набагато
значніше.
Безпека життя наших дітей – головне й
першорядне завдання оточуючих їх дорослих. У сучасній ситуації стає особливо
небезпечно маленькому пішоходові перебувати на дорозі, кількість транспортних
засобів збільшується день у день, і їх власники не усвідомлюють усієї
відповідальності за те, що відбувається на дорозі. Пішоходові в цьому випадку
залишається розраховувати тільки на свої сили й бути особливо уважним, виходячи
на дорогу. Ми, пішоходи, повинні бути
підготовлені до ситуацій різного роду. Тому виробляти навички безпечної
поведінки на дорозі необхідно з дитинства!
Навчаючи дитину Правилам дорожнього руху, дорослий повинен сам чітко
уявляти, чому потрібно вчити, і як це зробити більш ефективно. Він сам повинен
добре розбиратися в дорожніх ситуаціях. Тому треба не тільки заздалегідь
проаналізувати свій життєвий досвід, але й вивчити необхідну літературу з теми
«Правила дорожнього руху».
Те, чому й, головне, як добре ми
навчимо дитину, які навички безпечної поведінки на вулиці прищепимо їй, буде
оберігати вашу дитину все життя.
Немає коментарів:
Дописати коментар